В довоєнні роки в українському секторі малого та середнього бізнесу працювали більше 90% від загальної кількості підприємств та фізичних осіб-підприємців, але при цьому, вони охоплювали порівняно незначну частку економіки країни, десь приблизно 15%.

Очевидно, що великі підприємницькі структури, які часто володіють не тільки досвідом зовнішньоекономічної діяльності, але й кваліфікованим штатом працівників, налагодженими міжнародними зв’язками, можливістю постукати у владні кабінети, навіть у кризові часи опиняються у більш вигідному становищі, ніж малий бізнес. Для малого та середнього бізнесу зовнішня підтримка часом є безальтернативною умовою налагодження міжнародних зв’язків чи навіть виживання. Тому, у спектрі діяльності Торгово-промислової палати «Україна-Європа» (ТПП) пріоритетне місце відводиться малому та середньому бізнесу. ТПП «Україна-Європа» вже планує реалізувати у даній сфері широке коло заходів.

ТПП планує ставити як тактичні, так і стратегічні питання для українського бізнесу, з урахуванням тих акцентів, які важливі у сучасний для України період боротьби за свою свободу і незалежність,  а також за європейське становлення і розвиток. Це питання міжнародних інвестицій і торгівлі, відкриття нових зовнішніх ринків, банківської практики, маркетинга, охорони навколишнього середовища, морського та повітряного транспорту, мультимодальних транспортних коридорів, енерго-  та ресурсозбереження, конкурентного ринку теплової енергії, захисту прав промислової власності, введення медіації у фіскальній сфері, створення інформаційних туристичних центрів та багато інших.  

Звісно на рівні держави і уряду треба  опікуватися питаннями  щодо загальної стратегії розвитку малого та середнього бізнесу, мова йде, як про воєнний час, так і післявоєнний період, коли дуже чутливими будуть такі напрямки, як  дерегуляція, полегшення  доступу бізнесу до фінансування, спрощення податкового адміністрування, підвищення популярності підприємництва, долучення малого та середнього бізнесу до зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення його інноваційності. Тож ТПП «Україна-Європа» вже розробляє свої пропозиції та рекомендації.  

Бізнес клімат післявоєнної України повинен бути прозорим та комфортним, це дасть шанс і поштовх для пришвидшеного  розвитку національного підприємництва, а країна в цілому стане привабливою для інвестування. ТПП «Україна –Європа» буде прикладати максимум зусиль, щоб такі горизонти стали реальністю.

Едуард Єфіменко 

Торговий Дім «Україна – Європа»
Покликаний стати плечем національному бізнесу задля просування і реалізації свого потенціалу на закордонних ринках, стати енерджайзером для більш потужної та глибокої інтеграції України в європейські процеси, які впливають на загальносвітові тренди.
Функціонал ТД
-          Підтримувати постійний діалог з державними структурами, як в Україні, так і, бажано, в країнах Європи, задля сприяння максимальній присутності українських експортерів на європейських ринках
-          Постійний моніторинг попиту та пропозицій товарів та послуг на ринках Європи та України
-          Володіння ситуацією щодо найбільш привабливих умов для присутності національного бізнесу в країнах Європи
-          Проведення консультацій з представниками національного підприємництва щодо бізнес-клімату, культури ведення бізнесу та «правил гри» європейців, а також можливих перспектив національного бізнесу у різних країнах Європи
-          Організація та проведення бізнес презентацій, круглих столів, днів, присвячених ознайомленню європейської сторони з продуктами чи послугами, представленими українськими експортерами
-          Забезпечення зацікавленого у співпраці українського підприємництва європейськими контактами згідно галузевим напрямкам 
-          Сприяння розвитку культурного та туристичного спектру відносин України з країнами Європи
-          Організація в країнах Європи фестивалів, виставок, культурних подій, презентація продуктів сучасної української культури та  історичних пам’яток світового визнання, що має  на меті розширити уявлення і знання європейців про Україну , зацікавити їх у відвідуванні, інвестуванні або започаткуванні бізнесу на її території

Сьогодні кожен бізнес по-різному відчуває на собі вплив війні: комусь пощастило та офіс чи виробничі потужності залишились неушкодженими, тож можна поступово відновлювати роботу, чиєсь підприємство пошкоджено тією чи іншою мірою, але він все одно намагається працювати та підтримувати свою команду і країну, а хтось зазнав значних пошкоджень та втрат.

І в кожного зараз в пріоритеті різні питання: не вистачає персоналу для роботи, занадто складна (та дорога) логістика, необхідно проводити певні відновлювальні роботи, треба подавати звітність про неможливість ведення господарчої діяльності, важливо правильно оформити списання пошкодженого майна або треба готувати необхідні документи для компенсацій.

Експерти Харківської торгово-промислової палати, підготували цикл інформаційних статей про те, як упоратися з усіма цими та іншими питаннями бізнесу у воєнний час.

3 червня 2022 року Мінекономіки оприлюднило проєкт Постанови КМУ, якою передбачено, що торговці мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційним способом:

• до 1 серпня 2022 р. – торговці, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб;
• до 1 серпня 2023 р. – торговці, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб;
• до 1 серпня 2024 р. – торговці, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб.

 Проте ці вимоги не поширюються на:

         новостворених торговців протягом шести місяців з дати їх державної реєстрації;

         ФОП, платників єдиного податку першої групи;

         торговців, які здійснюють торгівлю з торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власновирощеної або відгодованої продукції;

         торговців, які надають послуги в закладах громадського харчування, що не мають залу для обслуговування споживачів.

Джерело: Люкс Бухгалтерія

Маєте питання з бухгалтерськго обліку? Звертайтеся за консультацією : >>>>>>>>>>

Для того, щоб повною мірою оцінити майнові втрати українців та вимагати справедливої компенсації зараз оціночна діяльність потребує комплексних змін. Тому у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 7386, який суттєво змінить оціночну діяльність.

Основні зміни, які внесені до законопроєкту:

• відповідність оцінки майна Міжнародним стандартам оцінювання;
• запровадження єдиної методологічної бази для оцінювачів та міжнародних експертів, яка усуне розбіжності в проведенні оцінки майна та судової експертизи;
• надання оцінювачу прав самостійно здійснювати оціночну діяльність, а не тільки у складі суб¢єкта оціночної діяльності;
• впровадження електронної формі звіту про оцінку майна.

Ці та інші зміни до процесу оцінювання майна є суттєвими в умовах війни і потрібні для подальшої компенсації у міжнародних судах. До речі, з правилами фікцації пошкоджень майна Ви можете ознайомитись за посиланням.

За консультаціями просимо звертатись за  тел.: >>>>>>>>>